Сфеноїдит: причини, симптоми та лікування

Сфеноїдит — це порівняно рідкісне захворювання. Згідно з даними статистики на нього припадає лише 1-2,7% всіх інфекцій носових пазух¹. При такій хворобі запальний процес розвивається в клиноподібній пазусі, що супроводжується досить нетиповою клінічною картиною. Сфеноїдит може розвинутися в пацієнтів різного віку та статі. Він вважається досить небезпечним, оскільки може спричинити важкі ускладнення. Тому його своєчасна діагностика та лікування відіграють дуже важливу роль.

Що таке сфеноїдит: особливості клиноподібних пазух носа

Усі пазухи носа розташовані безпосередньо за носом та біля нього. Вони є порожнистими структурами, вистеленими слизовою оболонкою — мембраною, яка здатна синтезувати слиз та вкрита крихітними волосками.

Клиноподібна пазуха розташована в тілі клиноподібної кістки черепа людини, яка своєю чергою є непарною кісткою та формує центральний відділ основи черепа. Дана кістка виконує безліч функцій, у тому числі служить проходом для різних важливих структур — зорових нервів та ряду кровоносних судин, що спрямовують живлення до мозку (в т.ч. внутрішньої сонної артерії).

Клиноподібна пазуха — це парний орган, з'єднаний безпосередньо з носовою порожниною. Її основна та єдина функція — повітроносна. За формою такий синус нагадує усічену чотиригранну піраміду, та його обʼєм у різних людей може змінюватись від 0,5 до 3 мл.

Клиноподібна пазуха запалюється набагато рідше, ніж інші носові пазухи, через свою глибоку локалізацію і досить невеликий розмір. Зазвичай її запалення пов'язані з застоєм слизу — гаразд вона відтворюється безперервно, тому потребує такого ж безперервного відведення. Якщо слиз застоюється, відбувається розвиток запального процесу.

Причини виникнення сфеноїдиту

Деякі пацієнти мають схильність до розвитку сфеноїдиту. Чинники ризику розвитку такої хвороби включають:

• Структурні/анатомічні аномалії, наприклад, зміни міжсинусових перегородок, або аномально розташовані чи надто маленькі отвори для евакуації слизу. Також запальному процесу може сприяти гіпоплазія самих синусів та викривлення носової перегородки.
• Травми. Переломи здатні порушувати здоровий дренаж, збільшувати ризик розвитку застою слизу та, відповідно, розвитку запального процесу.
• Інфекції. Ризик інфікування зростає при плаванні та пірнанні, що супроводжується сильним попаданням води в ніс. Також хвороба може розвинутись при поширенні інфекції з інших синусів, наприклад, ґратчастого.
• Неопластичні фактори. Сфеноїдит може бути спровокований карциномою ґратчастої кістки², синоназальними поліпами³.

Також розвитку такої хвороби може сприяти алергічний риніт, бронхіальна астма, значне зниження опірності організму (імуносупресія), цукровий діабет та наркотична залежність (зловживання кокаїном)³.

Що стосується найпоширеніших збудників сфеноїдиту, то до них відносять золотистий стафілокок та різні види стрептокока. Хвороба може бути викликана клебсієлою, фузобактерією та деякими іншими патогенами. Можлива грибкова етіологія захворювання, у цьому випадку в ролі збудника можуть виступати аспергіли³.

Безумовно сфеноїдит — це заразна недуга. Бактерії та грибки, що його викликали, можуть передаватися іншим людям. Однак вони можуть викликати зовсім інші захворювання, у тому числі і не пов'язані зі запаленням носових пазух.

Види сфеноїдиту

З урахуванням природи виникнення, тривалості та особливостей клінічних ознак, лікарі виділяють кілька різновидів сфеноїдиту. У цілому, така недуга може бути:

• Гострою. Такий стан супроводжується яскраво вираженою симптоматикою, триває більш ніж три тижні. Зазвичай виникає на тлі ГРВІ або бактеріальних інфекцій, що вражають верхні дихальні шляхи. При успішній та своєчасній терапії проходить без віддалених наслідків.
• Хронічною. Такий стан характеризується періодичними рецидивами та періодами ремісії, які змінюють один одного. Запалення має млявий характер, тому симптоми можуть тривати протягом кількох місяців. Серед основних провокуючих факторів є вроджені аномалії будови, а також хронічні патології.

Залежно від клінічних та морфологічних ознак хронічний сфеноїдит може бути:

• Ексудативним. Таке захворювання проявляється переважно патологічними виділеннями. Запальний процес при цьому може мати катаральний чи гнійний характер.
• Продуктивним. У такій ситуації в слизових оболонках носа відбуваються зміни — це може бути потовщення тканин, формування поліпів або кіст.

Також сфеноїдит може бути двостороннім або одностороннім (виділяють лівосторонній та правосторонній сфеноїдит). Одностороннє запалення найчастіше пов'язане з механічними перешкодами відтоку секрету — наслідком травм, пухлин, сторонніх тіл, аномалій розвитку.

Симптоми та ознаки захворювання

Оскільки клиноподібна пазуха має глибоку анатомію, ознаки її запалення зазвичай не включають класичні назальні симптоми (закладеного носа та нежитю). Найчастішим симптомом є головний біль, який переважає в приблизно 98% запальних уражень. При цьому симптоматика не з'являється на ранніх стадіях хвороби та нерідко має неспецифічний характер⁴.

Біль при сфеноїдиті може локалізуватися в потилиці, тімʼї, скронях та очницях. Він носить не локалізований, а розлитий ниючий характер. Прийом знеболювальних ліків не допомагає вгамувати таку симптоматику. Багато хто говорить про головний біль як про каскоподібний, бо він охоплює голову мов каска.

Іноді хвороба провокує офтальмологічні симптоми, у тому числі диплопію (двоїння в очах) та зниження гостроти зору. Нерідко в пацієнтів спостерігаються гнійні чи слизові виділення, що стікають по задній стінці горлянки. При цьому хворі скаржаться на скупчення секрету в носоглотці, їх непокоїть неприємний присмак та запах з ротової порожнини. Інші супутні симптоми можуть включати біль у вусі, біль у шиї та біль у горлі, кашель або подразнення. В окремих випадках можливе виникнення фотофобії, закладеності носа, носових кровотеч⁴. Деякі ознаки хвороби можуть бути яскраво вираженими, інші ж взагалі відсутніми.

Діагностика та лікування сфеноїдиту

Діагностикою та лікуванням сфеноїдиту займається лікар отоларинголог. Ендоскопія носа може бути корисною для встановлення правильного діагнозу. Але в 60% випадків сфеноїдиту ендоскопічне дослідження може показувати нормальний стан. Тому діагностика має включати проведення КТ. Це єдиний метод, який може послідовно розпізнати сфеноїдит. Роль МРТ є додатковою¹.

Первинна терапія сфеноїдиту має консервативний характер. Найчастіше можливе лікування в домашніх умовах. Пацієнтам призначають антибактеріальну терапію. Для полегшення стану використовуються нестероїдні протизапальні засоби.

Однак, відповідь на консервативне лікування іноді буває поганою через наявність об'єктивних причин для порушення відтоку слизу з носових пазух. У цьому випадку лікарі можуть проводити ендоскопічне хірургічне лікування (операцію) з урахуванням особливостей виявлених патологій¹.

Консервативне лікування сфеноїдиту може включати прийом Синупрету^®. Це лінійка лікарських засобів від Біонорика на рослинній основі, що мають комплексний вплив:

• розріджують секрет та гній, сприяючи його виведенню з носових пазух для нормалізації носового дихання;
• надають протизапальну дію та зменшують набряк, відновлюючи прохідність синусів;
• боряться з патогенами, що спричинили розвиток захворювання;
• стимулюють власні захисні сили організму для боротьби з хворобою.

Синупрет^® може використовуватися як при консервативній, так і при хірургічній терапії сфеноїдиту.

Чим небезпечний сфеноїдит

Ускладнення при сфеноїдиті — дуже поширена проблема. Це пояснюється наявністю поруч із клиноподібною пазухою безлічі важливих анатомічних структур, у тому числі головного мозку, а також гіпофіза, важливих кров'яних судин та нервів, очниці тощо.

Хвороба може ускладнитися орбітальним целюлітом та абсцесом, викликати тромбоз кавернозного синуса, менінгіт або енцефаліт. Також є ризик генералізації процесу та розвитку сепсису².