Риновіруси: симптоми, лікування та профілактика риновірусної інфекції

З приходом холодної пори року та в періоди міжсезоння все частіше з'являються скарги на закладеність носа, пирхота в горлі та загальне нездужання. Ці стани нерідко сприймаються як незначна застуда, яка не потребує особливої уваги. Однак за безневинністю може ховатися риновірусна інфекція — одна з найпоширеніших причин гострих респіраторних захворювань. Вона легко передається, особливо в колективах, і може затягуватися за відсутності належного підходу до лікування та профілактики.

Що таке риновіруси?

Риновірус — це представник сімейства пікорнавірусів, один з найчастіших збудників простудних захворювань у людини. Ці віруси відрізняються високою здатністю до виживання в умовах довкілля та надзвичайно швидким поширенням, особливо в колективах.

Існує понад 150 серотипів риновірусу, що пояснює, чому людина може хворіти на подібну інфекцію по кілька разів на рік. Риновірусна інфекція викликає запалення слизової оболонки носа та верхніх дихальних шляхів, що часто проходить у легкій формі, але іноді призводить до ускладнень, особливо в маленьких дітей, літніх та осіб з ослабленим імунітетом.

Шляхи передачі риновірусної інфекції

Риновіруси надзвичайно заразні та основними способами передачі є повітряно-краплинний шлях та контакт із зараженими поверхнями. Найчастіше зараження відбувається при розмові, кашлі чи чханні хворої людини, коли найдрібніші частинки з вірусом потрапляють у повітря та вдихаються навколишніми. Контактний шлях також відіграє важливу роль: вірус може зберігатися на поверхнях до декількох годин, і зараження може статися при дотику до обличчя брудними руками.

Враховуючи високу заразність, особливо в закритих приміщеннях, спалахи риновірусної інфекції часто відбуваються в дитячих садках, школах, офісах. Стійкість вірусу до умов довкілля сприяє його активному поширенню.

У дорослих риновіруси також викликають характерні симптоми, проте перебіг захворювання часто згладжується, що сприяє неусвідомленій передачі вірусу іншим. Середній період інкубації становить від 1 до 3 днів, після чого з'являються перші симптоми.

Симптоми риновірусної інфекції

Ознаки риновірусної інфекції зазвичай виявляються гостро та розвиваються протягом першої доби після інкубаційного періоду. Захворювання починається з відчуття пирхоти в горлі, закладеності носа, загального нездужання. Далі приєднуються інші симптоми, які можуть змінюватись залежно від віку, стану імунної системи та наявності супутніх захворювань.

До найбільш характерних ознак належать:

• Нежить з рясними прозорими виділеннями;
• Закладеність носа;
• Пирхота та біль у горлі;
• Чихання;
• Підвищення температури тіла (зазвичай не вище 38 °C);
• Слабкість, головний біль, зниження апетиту;
• У дітей можливі розлади сну та дратівливість.

Ці симптоми зазвичай зберігаються від 5 до 10 днів, поступово зменшуючись. Однак у людей з ослабленим імунітетом можливі затяжні форми з розвитком ускладнень.

Методи діагностики

Найчастіше діагностика риновірусної інфекції проводиться виходячи з клінічної картини. Лікар збирає анамнез, з'ясовує наявність контактів із хворими, оцінює характер симптомів та їхню тривалість. Специфічні лабораторні тести застосовуються рідко, оскільки вони не впливають на вибір тактики лікування.

Додатково можуть використовуватися такі методи діагностики:

• Загальний аналіз крові — для виключення бактеріальної природи інфекції;
• Дослідження мазка з носа або горла методом ПЛР — за необхідності уточнення збудника;
• У разі ускладнень можуть призначатися рентгенографія або консультації вузьких фахівців.

Важливо виключити інші можливі причини таких симптомів, як грип, коронавірусна інфекція або алергічний риніт.

Як лікувати риновірусну інфекцію?

Лікування риновірусної інфекції спрямоване на полегшення симптомів, підтримання нормального стану слизової оболонки та запобігання ускладненням. Специфічної противірусної терапії немає, тому застосовується симптоматична терапія:

• Рясне пиття для зниження інтоксикації;
• Провітрювання приміщення та зволоження повітря;
• Використання сольових розчинів для промивання носа;
• Застосування жарознижувальних при температурі понад 38 °C;
• Постільний режим у гострому періоді;
• За потреби — симптоматичні засоби: краплі в ніс, пастилки від болю в горлі тощо.

Також при лікуванні риновірусної інфекції можуть бути використані дієві фітопрепарати, як, наприклад, Синупрет^®. Це комбінований препарат від німецької компанії Біонорика СЄ, створений на основі запатентованої технології фітонірингу. До складу входять екстракти таких рослин, як корінь тирличу, квітки первоцвіту та бузини, трава щавлю та вербена.

Синупрет^® сприяє зменшенню набряку та нормалізації роботи слизової оболонки, поліпшенню дренажу навколоносових пазух та полегшенню носового дихання. Препарат представлений в кількох формах:

• Краплі — підходять для дітей віком від 2 років;
• Сироп — застосовується в дітей з 2 років, зручний при дозуванні;
• Таблетки — дозволені з 6 років;
• Синупрет^® Екстракт — найбільш концентрована форма, призначена для дорослих та підлітків з 12 років. Висока концентрація в одній таблетці активних речовин забезпечує дію через 30 хвилин після прийому.

Завдяки технології фітонірингу вдається стандартизувати склад кожного компонента, забезпечуючи стабільність та ефективність при кожному застосуванні. Це робить препарат передбачуваним та підвищує його профіль безпеки, особливо при тривалому застосуванні.

Можливі ускладнення

Хоча риновірусна інфекція здебільшого протікає легко, за несприятливих умов вона може призвести до ускладнень. Особливо це актуально для дітей раннього віку, людей похилого віку та осіб з хронічними захворюваннями дихальної системи.

Найбільш поширені ускладнення включають:

• Гострий середній отит;
• Синусит (запалення навколоносових пазух);
• Загострення бронхіальної астми;
• Бронхіт;
• Загострення хронічних захворювань ЛОР-органів.

Ризик ускладнень зростає за відсутності адекватного відпочинку, порушення питного режиму, переохолодження та спроби перенести захворювання на ногах. Своєчасний початок лікування риновірусної інфекції допомагає уникнути цих наслідків.

Профілактика

Профілактика спрямована на зниження ймовірності зараження ротавірусом та зміцнення захисних сил організму. Вакцини проти риновірусів не існує, тому основна увага приділяється загальногігієнічним заходам та підвищенню імунної стійкості.

Важливо дотримуватись правил особистої гігієни: мити руки після відвідування громадських місць, уникати дотиків до обличчя немитими руками, користуватися індивідуальними рушниками. У період епідемій варто обмежити відвідування багатолюдних місць та провітрювати приміщення. Регулярне зволоження повітря, загартовування та повноцінне харчування також знижують ризик розвитку захворювання.