Гайморит у дітей

Гайморит у дітей

Нежить із народження — це те, із чим може стикатися кожна людина. Діти хворіють на простудні та інші інфекційні захворювання дуже часто, і переважний відсоток цих патологій супроводжується нежитєм. Тому батьки часто не надають особливого значення, вважаючи це одним із симптомів, але риніт іноді може вказувати на серйозніші причини.

Часто за звичайним нежитем може стояти гайморит — запалення верхньощелепних пазух носа. Патологія супроводжується розвитком запального процесу в слизовій оболонці, порушенням дихання і може без лікування призвести до серйозних ускладнень1. Розглянемо, як розпізнати гайморит у дитини, як її правильно лікувати та вивчимо дієві заходи профілактики.

Як проявляється гайморит у дітей: причини та симптоми патології

Захворювання в дітей віком від 9–10 років спричиняють патогенні мікроорганізми. Це можуть бути, як правило, віруси, набагато рідше — бактерії та грибки. Найчастіше причиною гаймориту стають:

  • гемофільна паличка;
  • коронавірус;
  • стафілокок;
  • риновірус;
  • стрептокок;
  • вірус грипу та інші.

Якщо організм дитини сильний і здоровий, він досить швидко впорається з інфекцією та обмежиться лікуванням основного захворювання. Однак під час зниження імунітету інфекція спричиняє запалення слизових оболонок носа. Найчастіше це призводить до поширення хвороботворної мікрофлори в пазухах і, як наслідок, до гаймориту.

Факторів, які можуть спровокувати процес досить багато. До них відносять:

  • запальні хвороби порожнини рота (карієс тощо);
  • травма носової перегородки;
  • поліпи в назальних ходах;
  • хвороби, які відносять до дихальних шляхів;
  • збільшення аденоїдів.

Крім того, спровокувати дитячий гайморит можуть несприятливі умови: дуже сухе й гаряче повітря в приміщенні, пил, алергени тощо.

Початкові симптоми гаймориту — це закладеність носа та почуття тяжкості в області перенісся. Часто ці ознаки виявляються в нічний час або відразу після сну. На цьому етапі можуть виникнути часті головні болі.

Ознаки гаймориту в дитини:

  • нежить із рясними виділеннями слизу чи гною;
  • підвищена стомлюваність та дратівливість;
  • загальна слабкість організму;
  • різкий стрибок температури тіла значно вищий за норму.

Як визначити, що в дитини гайморит у домашніх умовах і своїми силами, чи можна за цими симптомами відрізнити його від риніту чи риносинуситу? На жаль, без професійної діагностики це не можна зробити.

Саме тому дуже важливо звертатися за допомогою при першій появі будь-яких із перерахованих вище симптомів. Найкраще прийти на прийом до ЛОРа або до педіатра, який лікує вашого малюка.

Види захворювання в дітей

Лікування безпосередньо залежить від того, з яким різновидом гаймориту зіткнувся організм. Запалення гайморових пазух у дітей розрізняють із причин та локалізації виникнення:

  • Риногенний — потрапляння інфекції до пазух відбувається з порожнини носа. Найчастіше це наслідок ГРВІ чи інших простудних захворювань.
  • Гематогенний — зараження відбувається через кров. Розвивається, як ускладнення інфекційних захворювань, таких як кір та дифтерит.
  • Одонтогенний — через запалення в ротовій порожнині. До нього може призвести карієс чи періодонтит.
  • Травматичний — виникає внаслідок механічного пошкодження слизових гайморових пазух.
  • Вазомоторний — розвивається на тлі зниження тонусу кровоносних судин. Найчастіше зустрічається в підлітків.
  • Алергічний — реакція на алергени. Характерний симптом — набряк носових пазух.

Залежно від області ураження гайморит у дітей може бути одно- та двостороннім. У першому випадку запалення локалізується в одній із пазух, водночас говорять про правосторонній або лівосторонній тип хвороби. Двосторонній гайморит у дитини вражає обидві верхньощелепні пазухи та зустрічається частіше.

За тривалістю патологія буває в гострій (до двох місяців) та хронічній (понад два місяці) формі.

Також гайморит у малюків може бути:

  • Катаральним. Супроводжується сильним набряком, але за його розвитку немає гною в пазухах.
  • Гнійний. Утворюється велика кількість гною, водночас виділення з носа стають густішими, набувають неприємного запаху, жовтого або зеленого кольору.
  • Атрофічний. І тут розвивається порушення функцій слизових залоз.
  • Поліпозний. Патологія супроводжується утворенням поліпів у верхньощелепних пазухах.
  • Гіперпластичний. У ході розвитку хвороби починається розростання слизової оболонки за межі пазух.

Гайморит у дітей без сопель — досить поширене явище, для якого характерний прихований перебіг хвороби. Тому дуже важливо звертати увагу на інші симптоми патології. Часті скарги на втому чи головний біль — серйозна нагода для візиту до ЛОРу.

Безпечне лікування

Що робити, якщо в дитини гайморит? Насамперед звернутися до фахівця для проведення професійної діагностики. Вона включає:

  • Повний огляд дитини.
  • Клінічний аналіз крові.
  • Ендоскопічне дослідження носових пазух.
  • Мазок на бактеріальну мікрофлору та алергію.
  • Рентгенографічне дослідження навколоносових пазух.

У ряді випадків може знадобитися КТ-діагностика або пункція з подальшим дослідженням матеріалу2.

З отриманої інформації лікар ставить діагноз. Після визначення виду патології приймається рішення — як і чим лікувати гайморит у дитини. На початкових стадіях розвитку хвороби ефективні методи консервативної терапії, у занедбаних випадках може знадобитися хірургічне втручання.

Лікування гаймориту в дітей вимагає вирішення наступних завдань:

  • усунення причини запалення;
  • покращення дренажу гною;
  • відновлення нормальної дихальної функції;
  • терапія симптоматичних проявів.

Якщо діагностовано гайморит у дитини, лікування може включати прийом таких препаратів:

  • імуномодуляторів;
  • вітамінних комплексів;
  • протизапальних;
  • протигрибкових;
  • антигістамінних;
  • антибіотиків;
  • жарознижуючих.

Крім перорального прийому ліків лікар може призначити місцеве лікування: сольові розчини для промивання носоглотки, інгаляційні процедури, судинозвужувальні препарати. Також ефективне застосування фізіотерапевтичних методик: УВЧ, лазеротерапії, електрофорезу та інших3.

Тривалість лікування залежить від низки факторів: ступеня гаймориту, часу звернення до лікаря, загального стану дитини, причини патології.

У випадках, коли патологія перейшла на пізні стадії розвитку, потрібна гайморотомія. Це хірургічний метод терапії, під час якого хірург проколює гайморові пазухи. З них видаляють гній та обробляють порожнини антисептичним засобом.

Щоб не ставити питання — як вилікувати гайморит у дитини на пізніх стадіях, треба звертатися до лікаря якомога раніше й точно дотримуватися його рекомендацій.

Синупрет® під час гаймориту

Сучасна медицина віддає перевагу комплексному підходу до терапії та натуральних рослинних препаратів. Хорошим прикладом такого засобу є Синупрет® від Біонорика, який був розроблений для лікування та профілактики гаймориту.

Основною перевагою фітопрепарату є його склад. До нього входять екстракти п’яти лікарських рослин, кожна з яких має необхідний для лікування патології ефект:

  • Трава вербени. Забезпечує нормалізацію обмінних процесів у організмі дитини. Має тонізуючий, протизапальний та знеболюючий ефект.
  • Корінь тирличу. Стимулює очищення слизової оболонки навколоносових пазух і нормалізацію секреторної функції.
  • Щавель трава. Зменшує запалення, допомагає зняти закладеність носа та відновити нормальну дихальну функцію.
  • Квіти первоцвіту. Мають антибактеріальний і противірусний ефект. Також допомагають нормалізувати секреторну функцію.
  • Квіти бузини. Стимулюють роботу імунної системи, уповільнюють розвиток запального процесу. Також мають антибактеріальну дію.

Синупрет® при гнійному гаймориті допомагає зняти закладеність носа, нормалізує дихання та прискорює виведення гною з пазух. Це суттєво полегшує стан дитини та наближає її до одужання.

Від гаймориту Синупрет® можна приймати як у чистому, так і в розведеному вигляді.

Через скільки діє Синупрет®? Уже в перші години після прийому дитина відчує поліпшення, їй легше дихатиме, знизиться закладеність носа. При строгому дотриманні інструкції та рекомендацій лікаря, Синупрет® допомагає від гаймориту впродовж кількох днів.

Синупрет® сироп, як і будь-який інший лікарський засіб, можна приймати тільки після консультації з лікарем дитини. Самолікування може бути небезпечним для здоров’я!

Перевірено медичним фахівцем

Коваль Сергій Анатолійович

медичний радник та менеджер з медичних питань ТОВ “Біонорика“
Магістр у галузі знань Охорона здоров'я та фармація

Література:

САМОЛIКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКIДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ´Я