header banner articles

Як лікувати постназальний синдром?

Будь-який запальний процес з локалізацією в носових пазухах супроводжується утворенням слизу, який стікає по задній стінці носоглотки. Продукування слизового секрету є природною відповіддю імунної системи на патоген, що вторгається. Організм намагається таким чином захиститися від хвороби та не дозволити хвороботворним частинкам проникнути та поширитись. Але чи нормально, коли надмірне вироблення слизу триває після одужання? Чи потребує проблема лікарської уваги, чи все пройде самостійно?

Що таке синдром постназального затікання?

У нормі у здорової людини виробляється слизовий секрет, іноді його кількість може досягати 0,5 л на добу. При цьому не відчувається жодного дискомфорту, адже він виконує зволожувальну та антисептичну функції.

Однак коли по задній стінці горла стікає слиз у надмірній кількості, провокується її затікання у трахею та/або бронхи. Такий стан називається «постназальний синдром». Внаслідок нього може виникнути запальний процес, який поширюється та згодом переходить у хронічну форму.

Симптоми

Симптоматика постназального синдрому схожа з багатьма респіраторними захворюваннями та алергією. Крім того, що накопичується та стікає слиз на задній стінці горла, стан також супроводжується іншими симптомами:

  • відчуттям в'язкого слизу в горлі, який викликає бажання прокашлятися;
  • свербінням у ротоглотці;
  • сухістю;
  • болем у носоглотці;
  • непродуктивним кашлем;
  • закладеністю носа;
  • утрудненим диханням;
  • погіршенням нюху.

Люди з синдромом постназального затікання схильні до хропіння через проблеми з вдиханням повітря. Також на тлі відкладання слизу в горлі може змінюватися голос, з'явитися хрипота, осиплість та дискомфортні відчуття у процесі розмови, сміху, позіхання. Нерідко у хворих із постназальним синдромом діагностують фарингіт (запалення глотки).

Під час активної фази хвороби, що призвела до затікання слизу, також можуть виявлятися й інші симптоми:

  • підвищення температури тіла:
  • головний біль;
  • загальна слабкість;
  • відчуття грудки в горлі:
  • погіршення сну;
  • дратівливість;
  • неможливість концентрації уваги.

Причини розвитку синдрому

Постназальний синдром зазвичай розвивається після перенесеної бактеріальної, вірусної чи грибкової інфекції. Недолікований риніт (нежить) або синусит перетікає у хронічну форму, викликаючи скупчення слизу в'язкої консистенції з подальшим стіканням по задній стінці глотки.

Але більшість причин стану не мають інфекційного характеру. Синдром постназального затікання може розвиватися через:

  • збільшення аденоїдів;
  • вагітність (риніт вагітних);
  • викривлення носової перегородки;
  • кістозні утворення;
  • алергії;
  • стороннє тіло в носових пазухах;
  • прийом деяких лікарських засобів;
  • порушення мукоциліарного кліренсу.

Загострювати стан також здатні окремі захворювання шлунково-кишкового тракту. Наприклад, при ларингофарингеальному рефлюксі відбувається закидання вмісту шлунка у стравохід та горлянку. Це сильно подразнює слизову оболонку, чим посилює симптоматику.

Крім цього, розвитку синдрому сприяє ще й:

  • забрудненість повітря, що вдихається;
  • недостатня зволоженість у приміщеннях;
  • гормональні порушення;
  • тютюнопаління;
  • вживання недостатньої кількості рідини;
  • переохолодження організму;
  • неконтрольоване застосування лікарських засобів.

Щоб позбавитися затікання слизу, необхідно встановити причини синдрому. У них різна природа, тому прибрати дискомфортні відчуття можливо лише після обстеження та підбору правильної терапії.

Важливо!

Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.

Методи діагностики

Поставити точний діагноз під силу лише кваліфікованому лікарю. У такому випадку краще звернутися до отоларинголога (ЛОРа), а не до сімейного лікаря. Він збере анамнез захворювання та огляне носоглотку. Кабінет ЛОР оснащений спеціальною технікою, за допомогою якої він на місці може провести ендоскопічний огляд носових пазух, горла, гортані. Після оцінки стану можуть знадобитися додаткові дослідження у вигляді:

  • лабораторних аналізів крові та слизу;
  • рентгенографії;
  • комп'ютерної томографії (КТ) або магнітно-резонансної томографії (МРТ).

Обширність чинників, що викликають синдром постназального затікання, ускладнює діагностику. Найчастіше підтверджується алергія чи постінфекційне ускладнення.

Як лікувати синдром постназального затікання?

Тактика лікування залежить від причин, які провокують затікання слизу. Найчастіше призначають промивання сольовими розчинами, що допомагає не лише вивести надмірний слиз, а й знезаражує носову порожнину. Також можуть знадобитися:

  • судинозвужувальні краплі;
  • гормони;
  • антисептики;
  • антибіотики.

Залежно від результатів обстеження призначається медикаментозна терапія. Препарати можуть бути як системного впливу, так і місцевого (у вигляді інгаляцій, спреїв).

За наявності новоутворень, збільшених аденоїдів або викривлення перегородки може знадобитися оперативне втручання, адже в такому разі консервативна терапія зможе лише полегшити стан, але не розвʼязати проблему.

У лікуванні постназального синдрому, викликаного запальними та інфекційними захворюваннями верхніх дихальних шляхів, добре зарекомендували себе засоби рослинного походження. Засобом, що підтвердило свою ефективність у ході наукових досліджень, є Синупрет®, виготовлений німецькою компанією Біонорика.

Комплексна дія Синупрет® забезпечується рослинним складом з високою біологічною активністю. Завдяки формулі прийом препарату супроводжується такими ефектами:

  • секретолітичним — сприяє розрідженню слизу, очищенню носових пазух та покращенню дихання;
  • протизапальним — зменшує набряклість та запалення, чим усуває закладеність;
  • антибактеріальним;
  • противірусним.

Засіб має кілька форм випуску — краплі для внутрішнього прийому, сироп і таблетки. Для дітей віком від 2 років можуть використовуватися краплі або сироп, а для дітей віком від 12 років та дорослих — таблетки. Препарат має високий профіль безпеки, ідеально підійде для лікування в домашніх умовах, але тільки після призначення лікарем.

Засіб ефективний у складі комплексної терапії проти гострих та хронічних захворювань придаткових пазух носа в дорослих та дітей, а також підходить для тривалого прийому.

Профілактика

Профілактичні заходи допоможуть запобігти рецидивуванню синдрому постназального затікання. Для цього потрібно:

  • доліковувати риніт, синусит та будь-яке інше запалення носоглотки;
  • уникати подразників у вигляді алергенів, сухого та брудного повітря;
  • відмовитися від куріння;
  • робити дихальні вправи;
  • дотримуватися гігієни носа;
  • регулярно обстежуватись у лікаря.

Профілактика також включає зміцнення імунітету за допомогою фізичної активності, прогулянок на свіжому повітрі, збалансованого харчування та прийому імуномодуляторів на основі рослинних екстрактів (їх можна довго приймати без шкоди здоров'ю). Починати профілактику краще на початку вересня до початку спалахів респіраторних інфекцій.

Якщо є патології носових пазух, необхідно їх вчасно усувати, адже згодом ситуація лише посилюватиметься.

Коваль Сергій Анатолійович
Перевірено медичним фахівцем
Коваль Сергій Анатолійович

медичний радник та менеджер з медичних питань ТОВ “Біонорика“
Магістр у галузі знань Охорона здоров'я та фармація

linkedin

1“Парадигма брендів і генериків: погляд клінічного фармацевта” Тематичний номер «Педіатрія» № 1 (57) 2021 р.
2“Діагностика та лікування захворювань, що супроводжуються синдромом гострого нежитю” Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 20 (557), 2023 р
3“Ефективність рослинного лікарського засобу BNO 1016 у лікуванні гострого риносинуситу в контексті раціональної антибіотикотерапії” Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1-2 (562-563), 2024 р
4Бабченко, Н. В. (2024). Клініко-гістологічна характеристика синдрому постназального стПерцева, Т. А., Киреева, Т. В., Кравченко, Н. К., & Кравченко, Ю. Ф. (2015).
5Хронические заболевания дыхательной системы при беременности: подходы к диагностике и лечению. Астма та алергія, (2), 21-26.ікання у пацієнтів з викривленням носової переділки.
6Тімощук, Д. С., Гормаюк, Т. І., & Каньовська, Л. В. (2022, December). ЛЕГЕНЕВІ ПРОЯВИ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЇ РЕФЛЮКСНОЇ ХВОРОБИ. МЕХАНІЗМИ ВИНИКНЕННЯ. АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ. In The 16 th International scientific and practical conference “Modern science: innovations and prospects”(December 11-13, 2022) SSPG Publish, Stockholm, Sweden. 2022. 547 p. (p. 95).
7Сміянов, Є. В. (2013). Аденоїдит, як причина синдрома постназального затікання (Doctoral dissertation, Сумський державний університет).
8КОЛЯДА, Н., СКОРОБОГАТИЙ, В., КОКОРКІН, Д., ГУСАКОВА, О., & ШЕВЛЮК, П. НОВІ ПІДХОДИ ДО КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ АЛЕРГІЧНОГО РИНІТУ ТА АДЕНОЇДИТУ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ.
9ПРОТОКОЛ, У. К. КАШЕЛЬ У ДОРОСЛИХ.
10Охотнікова, О. М. СИНДРОМ КАШЛЮ У ДІТЕЙ: ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ.
11ПРОТОКОЛ, У. К., ПЕРВИННОЇ, В. С., & ТРЕТИННОЇ, Т. ГОСТРИЙ РИНОСИНУСИТ.

САМОЛIКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКIДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ´Я